Творець

   Мiй улюблений текст для переказу на випускних екзаменах  з украiнськоi  мови.

   Згадала роботу в школi (засумувала)

ТВОРЕЦЬ  (з журналу)

    Буваэ, я мiсяцями нiчого не пишу,живучи таким собi рослинним життям, але вогонь тодi лише пригасаэ. Творчiсть для мене - бiльше, нiж спасiння. Дехто з письменникiв  досягае успiху, як чиновник досягаэ кар"эри. Дехто вважае творчiсть пекельною працею, мукою, забуваючи, що важке - непотрiбне, а потрiбне - неважке.

    Творець - це той, хто створюэ iнший свiт  i заселяэ його тими iстотами, якi прагнуть в ньому жити. Вiн щасливий вже вiд того, що даэ життя. Iнша частина людства лише споживаэ.
    Це така велика вiдповiдальнiсть, що всiх творцiв  називають божевiльними, i це - правда, бо вони звiльненi Богом вiд присуду: в потi чола здобуватимеш хлiб свiй.  Iхнэ життя трагiчне, бо, створюючи, вони iнодi порушують вiдомi й невiдомi закони Всесвiту, i дуже часто помиляються, намагаючись усталити i канонiзувати власний свiт.
    А менi здаэться, що треба дати отому свiтовi спокiй, щоб його вдосконалювали його правдивi жителi. Такий свiт не захоплять зненацька: вiн завжди зможе оборонятись.
    Справжнiй творець намагаэться нiкого не скривдити, i якщо не може дати собi ради з власною силою, то знищуэ себе. Вiн розумiэ, яка це поважна i коштовна справа щось створювати, i поважаэ Бога за його працю. Вiн подiбний до нього, але не рiвний. Сила не означаэ, що творцевi все дозволено: зневажати,вбивати, красти, обдурювати. Якщо ти це робиш, то руйнуэш своэ творiння, порушуэш закони Всесвiту. Щоб не знищити себе, треба вiдчувати пiдтримку iнших. Хоча творимо ми лише тому, що любимо i спасаэмо нашу душу. Однак мати бодай десятеро людей, якi не бояться увiйти до нашого свiту, вкрай необхiдно, хай навiть вони зроблять це пiсля нашоi смертi.
    Коли митець покидаэ дiм, вiн робить це i для того, щоб позбутися набридливоi опiки. Вибираэ усамiтнення однаково де, лиш би йому дали спокiй. А повертаэться додому уже духовною, а не фiзичною людиною. Йому справдi байдуже, за кого його вважають.
    Коли я бачу у фiльмах ситих благополучних людей, то думаю про тих, хто створив цi фiльми,  не зумiвши пiднятися над своiми персонажами, i якоi шкоди вони завдають своiм ремеслом. Творець не вiдповiдаэ за своэ творiння, бо його свiт iзольований. Ремiсник за свiй вирiб - так, оскiльки може спотворити реальний свiт. Дивлячись згори, важче помилитись.
    У життi кожного творця э часи очищення, яким пердуэ падiння. Не треба спiвчувати Моцартовi: вiн творив i був щасливий. Iншi мали лише  iлюзорне щастя: грошi, кохання, кар"эру. Усмiшка Моцарта - це усмiшка Бога.
    Менi здаэться, що творчiсть - це теж iнстинкт, але вищий за виживання чи руйнування. У бiльшостi дiтей вiн зникаэ, як тiльки вони потрапляють до Системи. Нiхто цього не помiчаэ.
    Творець мусить бути сильною людиною. Сильний вмiэ захищати, вмiэ любити. Скiдьком людям врятувало життя мистецтво. Я маю на увазi мистецтво минулого, те, що ми називаэмо класичним, творцi якого давно зiтлiли, а деякi не залишили навiть iмен. I людина мала б дивитися назад, бо минуле э, а майбутнього ще немаэ. У майбутнэ дивляться тi, хто не боiться за своэ тiло i душу, i повнiстю довiряэ Боговi, який каже:
   - Усе, що маэ статися, станеться. Зруйнуэться дiм i поставиться новий. Пересохла рiчка тектиме пiд землею. Нi за чим не шкодуй, допоки у тобi горить вогонь i палаэ свiтло. Хто не запалить свiтло, той сидiтиме в темрявi.