Чужа вiйна

Ти для мене лиш друг, а коли тебе поряд нема
Я так хочу напитись тобою, бо спрага в душі невимовна
А на Сході скандують сьогодні: «Не твоя війна
Навкруги дуже холодно, але не зима й не осінь
Я благала: «Не йди», коли ти обійняв мене сильно
Я так хочу до тебе, вдивляючись в зелені очі
Нещодавно ти став задля мене у паспорті вільним,
Потекли на спідницю травневі сльози дівочі
Я хотіла б піднятись з тобою на Еверест,
А на небі хмаринки плили б, як оті почуття,
Коли хочеться крикнуть «Життя починається знов»
І без меж знов між нами вростає велика стіна
Ти мені лиш шепочеш: «Віддай мені свою любов»
Ніжна кішка проходить повз нас, муркочачи на вухо
Зранку чутно: «Вставай, мила моя, вставай
Відпусти мене, бо вже війна, і лунає контрольний десь постріл
І «Стріляй» командир скаже вголос без страху,
Бо одна лише мить, і хтось в небо летить назавжди
Ти наснишся мені в чорній сукні від Коко Шанель,
Коли ми познайомились десь на коктейльній вечірці
Я тобі у волосся вплів квітку фіалки з саду,
Запросивши на те рандеву, де на вулиці пили
Кавучай з незабутнім тоді тирамісу
Ми тоді вище неба піднялись на кулі повітряній
Пили воду смачну з джерела, що неподалік
Сонце сильно світило у очі, і адреналін у крові
Вже підскакував, мовби на вулиці спека шалена
Зараз майже вже літо, повернусь я додому з війни,
Бо не зможу без тебе. Така, як ти на все життя
Не питай тільки місяць, коли знов постукаю в двері
Пам`ятай, що відчуєш все сердцем вночі або зранку
Коли навколо ні душі, ще не прокинулись або десь у роз`їздах
Ти просто так мені пиши, щоб тільки у листі була усмішка
Без бою я не здамся, я люблю, не плач, у нас в житті все вдасться
«Не залишай мене» - кричить вона услід, але вже пізно
Він рятує знов Вітчизну, щоб діти їх не знали жах війни
Вона ж його обов`язково дочекається, щоб тільки світло зазирало в їхні сни