Вишию сорочку своїми руками,
Маки на ній будуть і барвінок теж.
У думках глибоких полину до мами,
В них дороги різні, стомлені без меж.
І беззвучно сльози ляжуть на сорочку,
Жаль мені матусю, що тебе нема.
Край села пройдуся, стану у садочку
Знов мене зустріне, обійме весна.
Вишию сорочку своїми руками
Мама вишивала також у житті.
І просила Бога, своїми словами
Нам бажала щастя, долі у бутті.
Вишию сорочку, про маму згадаю.
Пам'ять буде вічна її збережу,
Не впадуть на неї дощі і тумани –
Підростуть онуки я їм розкажу.
Вишию сорочку
© Copyright: Татьяна Лемешко Безпалюк, 2018
Свидетельство о публикации №118050802344
Свидетельство о публикации №118050802344
Рецензии