Оксана Пахлевская. Я в доме твоем...

Я в доме твоем - как птица в грозу -
душа не распята и мир без разбоя.
И небо над нами, и звезды внизу, -
о, миг, о, минуту, побуду с тобой я!

С ума мир сошел, мир этот у края, -
ты слышешь рев девятого вала?
За воротами пекла, под утро тебя
в каком же раю я в слезах целовала?

Пусть тишь ослепляют ярко слова,
и мрак никогда их к себе не затянет.
Покуда ты рядом - я буду жива.
Покуда ты любишь - мир не погибнет.



Оригинал:

Оксана Пахльовська "Я в домі твоєму..."

Я в домі твоєму - як птиця в грозу -
душа нерозп'ята і світ без розбою.
І небо над нами, і зорі внизу, -
о, мить, о, хвилину побути з тобою!

Цей світ збожеволів, цей світ на краю, -
ти чуєш ревіння дев'ятого валу?
За брамою пекла, в якому раю
в сльозах я під ранок тебе цілувала?

Хай світяться в тиші спіпучі слова,
і морок ніколи вже їх не поглине.
Допоки ти поруч - я буду жива.
Допоки ти любиш - цей світ не загине.