Я думаю ,що ніч,то час для віршів,
Коли з тобою лише ручка і папір.
Думки яскраві,злостиві і ніжні,
То час для нездісненних мрій.
Довкола тиша темрявою в'ється,
І ти одна (здається) на землі.
Лиш в грудях моїх бухкає і б'ється,
Нагадує про почуття мої.
Сидіти хочеться годинами й писати,
Лиш тиша інколи наспівує рядки.
Для мене вірші-шанс себе в руках тримати,
Як кажуть:"Життя прожити не поле перейти!"
В обiймах ночi
© Copyright: Лилия Котляр, 2018
Свидетельство о публикации №118050307580
Свидетельство о публикации №118050307580
Рецензии
