Я соромлюсь свого т ла

«Я соромлюсь свого тіла»-
Це надія  для  усіх.
Допоможуть подолати
Біль й недугу,майже,в всіх.

До проекту спішать люди,
Бо чекають на дива,
Та бувають вони всюди ,
І надія  в них  жива.

Лікарі,що на прийомі,
Радо всіх приймають.
До вузьких спеціалістів
Усіх відправляють.

У клініці  Катерина
Всіх привітно зустріча.
Не проходить жодна днина,
Щоб  не звершились  дива.

Врівноважена  Людмила
Всім поради теж  дає.
Кого бачила  раніше -
Багатьох не впізнає.

А Валерій  добродушний
Пацієнтів огляда,
Бо звернутись  до проекту 
Їх  заставила  біда.

Лікарі,що  дані  Богом,
Творять,просто,чудеса.
Й повертаються  додому
Вже не хворі – а краса.

Є хвороби  різні  в  людях,
Заганяють в  глухий кут.
Та у свято і  у  будні
Всіх  чекають  саме  тут.

Допоможуть стать  на  ноги,
Знов  почуть пташиний  спів.
До проекту – всі  дороги,
Й описать все – брак аж  слів.

Але  вдячні  що створили
В  Україні цей  проект.
Люди все це оцінили,
І проекту,ну…респект.

Вдячні всім за лікування,
І надію  на  життя.
Десь  діваються  страждання:
Йде  воно  у забуття.

То ж  нехай Бог помагає,
Щоб проект цей  існував.
Хай  надія окриляє,
Й до життя всіх  поверта.

29.04.2018 р.


Рецензии