не страшно
не сумно
не сумно не страшно
десь лине мій жаль
крізь озер неосяжних
зростає кришталь
сльозами
сльозами я вимолю в неба
свободи та вдачі
ти вже не заплачеш
я вже не заплачу
бо нічим
усе розлилося
тече через край
чорна вода
топить
занурює в недра
вона
вона буде сидіти вдома
і молитися
богу небу чорту
щоб все завершилося
не так як завжди
не так як в сумних фільмах
тільки б не потрапити по аорті
привертає до себе увагу
все-таки не хоче померти
померти захлинувшись червоним
біжучи від чорного
мільйон виправдань
сенсу жодного
07.02.2017
пунктуацiя
© Copyright: Пащенко Мария, 2018
Свидетельство о публикации №118050106654
Свидетельство о публикации №118050106654
Рецензии