Вiталiй Ковальчук Опальний бог...

Віталій Ковальчук «Опальний бог ...»

Опальний бог, зацькований ти вкрай,
Пробач мене. Я також раб системи.
Я також вірю в факси та модеми
Як дурень, я кричу «Не спи, й співай!»

Земних царів земная колотінь
Давно вже не бентежить мою душу.
Поклявшись раз, я клятву не порушу,
Душа невинна, наче неба синь.

Нема кохання, щастя, чи туги.
На всі питання відповідь не важка.
Ще трохи виручає мене пляшка,
Та навіть з нею ані звуку навкруги.

І навіть в картах - тільки піввіста.
Лиш інколи нудьга нам скалить профіль.
Що далі? Одкровення? Може Морфій?
А, втім, і це одна лиш суєта.

Ще намагаюсь вірить в мудрість літ,
Ще намагаюсь не зірваться в Лєту ...
Опальний бог опальному поету
Шле щирий свій язичницький привіт.

- Переклад Володимира Туленка
*****
Виталий Ковальчук «Опальный бог...»

Опальный бог, отверженный толпой,
Прости меня. Я тоже раб системы.
Я тоже верю в факсы и модемы
И как дурак кричу «Проснись и пой!»

Земных царей земная суета
Уже давно не будоражит душу.
Перед людьми я не храбрюсь, не трушу.
Душа, как небо, девственно чиста.

В ней ни любви, ни счастья, ни тоски.
На все вопросы отвечаю кротко.
Еще немного выручает водка,
Но даже с ней ни звука, ни строки.

И даже в картах – только полвиста.
И лишь порою скука скалит профиль.
Что дальше? Откровенье? Морфий?
А, впрочем, даже это – суета.

Еще пытаюсь верить в мудрость лет,
Еще пытаюсь не сорваться в Лету…
Опальный бог опальному поэту
Шлет искренний языческий привет.