Не ображай мене, мій милий.
Відчуй – осінній падолист,
Болючий смуток посивілий
Заносить у життєвий зміст.
Картини радощів і щастя
Зникають в мареві дощів…
Не добавляй іще ненастя
В калейдоскоп сумісних днів.
Так небагато вже лишилось:
Життя минуло, як вві сні.
І серце від образ стомилось,
І від безглуздої борні…
Не ображай мене, мій милий,
Не дай зламати нас рокам…
В осінній смуток посивілий
Всю ніжність я тобі віддам…
Не ображай мене
© Copyright: Валентина Комина, 2018
Свидетельство о публикации №118042502460
Свидетельство о публикации №118042502460
Рецензии