Жирголі бджолами-джмелями,
дзижчаннями печаль спиляли.
Проте вівторок змив неділю,
весняним чарам знов не вірю.
Знайшлась опора в очеретах.
Веселим шурхітом усуньте
жорстоку думку, що в поета
порожні з озером стосунки.
Не дружні, правда, й не ворожі.
Враз вилетів красивий крижень,
журбі караючим сюрпризом,
напрузі вироком і прозі.
Поету в буднях не померти
і не бродити в них похмурим
у пеклі сірості, бо верби
смарагдом райським спалахнули!
А лиски звихрили лезгінки,
що й сонечко закрили бризки.
Ні, весняні дива, не згиньте,
коли почнуть проблеми гризти.
Душа і кривди кригу стерпить,
весною-піснею вогненна.
Очерети - русяві шерпи,
ведіть на Еверест Натхнення!
Квiтню велика подяка
© Copyright: Игорь Герасименко Кременчугский, 2018
Свидетельство о публикации №118042303073
Свидетельство о публикации №118042303073
Рецензии
Гарний вірш. Цікаві метафори і слова...Творчого натхнення!
Юра Прокопенко 11.09.2018 10:09 • Заявить о нарушении
Юра Прокопенко 11.09.2018 10:09 • Заявить о нарушении
Дякую і бажаю гарної поезії та чудового життя!
Игорь Герасименко Кременчугский 12.09.2018 07:45 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 12.09.2018 07:45 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.