Я не соромлюсь казати правду.
З глибин моєї пораненної душі.
Я не шукаю тебе назавжди.
Проте котрий раз я пишу вірші.
Моя любов, я чатую тебе й чекаю
Коли ти прокинешся у мені
Й розквітнуть на серці ті квіти,
Що не раз являлись вві сні.
Я залишають сама у гіркї хвилини.
Коли треба гортати всі дні
Ковтати знов сльози як трави полині.
Допоки не пройдуть осінні дощі.
Я хочу зізнатись в коханні
Пригорнути до тіла й зняти страждання.
Тобі до душі яскравого кольору квіти.
Я не прошу зірок, я прошу тебе лиш любити.
Моя любов
© Copyright: Александра Шервуд, 2018
Свидетельство о публикации №118042100631
Свидетельство о публикации №118042100631
Рецензии