Володимир Висоцький Дiалог бiля телевiзора

Володимир Висоцький «Діалог біля телевізора»
- Переклад Володимира Туленка

- Ой, Вань, дивись – прикольні клоуни!
До вух ротяки, то й смішні.
Лице все фарбами мальоване,
І голоси, як в алкашні.

А цей, кажу серйозно, глянь
Як небож наш, та сама п’янь,
Да ти поглянь, хутчіш поглянь,
Цікаво ж, Вань!

- Ти,  Зін, чого оце про небожа, -
Який не є, а все ж рідня!
Сама намазалась, ну треба ж бо,
А інших, знай собі, - шпиня!

Помовчала б, хоч трохи, Зін,
Чкурнула б краще в магазин,
Не побіжиш? Так я один…
Посунься, Зін!

(2)
Ой, Ваню, подивись на карликів,
Усі в джерсі, нам так не жить…
На нашій п’ятій швейній фабриці
Таке не зможемо ми зшить.

А в тебе, друзі, чуєш Вань,
Лише сама голота й рвань,
І серед їхніх вподобань
Бухло, бо - п’янь.

- У мене друзі хоч не коміки,
зате не тягнуть із сім’ї,
нептріб  п’ють із економії,
не часто… Але ж на свої.

А в тебе, не забула, Зін
Друзяка – із заводу шин.
Як самогон, ковтав бензин,
Згадала, Зін?

(3)
- Дивися, он папуги бігають,
Цікаво навіть диваку.
А он, дивись, не можу вимовить –
Футболка… Хочу ось таку!

В кінці кварталу, чуєш, Вань,
Мені таку притарабань…
Чого – відстань, чого ж відстань,
Як прикро, Вань!

- Замовкла б краще ти, інфекція!
Накрилась премія в квартал.
На мене хто писав в дирекцію?
Не ти? Та я ж листи читав!

До того ж, як то кажуть, Зін,
До біса треба взять тканин,
Тобі не хватить і аршин,
Де гроші, Зін?

(4)
- Ой, Вань, помру від акробатика,
Диви, як крутиться, хто ж знав!?
Наш керівник, товариш Сатюков,
Недавно також так скакав.

Ти прийдеш ввечері, Іван,
Заляжеш зразу ж на диван,
Чи гаркнеш, як ввалив стакан,
Ти, що, Іван?
 
- Мабуть, вже зараз ти напросишся,
До чого ці твої понти?
Тут вдень накрутишся, як фокусник,
Прийдеш додому, а там ти.

Ну і мене відразу ж, Зін,
В пивну потягне, й магазин,
А я, ти ж певно знаєш, Зін,
Не п’ю один!

(5)
- А, як там Любка Фєдосєєва,
Касирка із ЦПКіВ,
Її хотів ти звабить, певно, так?
Хіба ж у ній, щось цнотне є?

То, може хватить гризтись, Вань,
Поїдем краще в Єревань.
Чого ж «замовкни та зав’янь»,
Не чемно, Вань!

- Дивись, як вправна та гімнастонька,
Неначе ноги на гвинтах.
У нас в кафе молочнім «Ластівка»
Офіціантка може так.

А в тебе подружки всі Зін
Лиш в’яжуть шарфики для зим,
Від них дуріє не один
Громадянин!


****
Владимир Высоцкий «Диалог у телевизора» 

- Ой, Вань, смотри, какие клоуны:
рот - хоть завязочки пришей!
Ой, до чего, Вань, размалёваны,
а голос - как у алкашей!

А тот похож - нет, правда, Вань, -
на шурина - такая ж пьянь.
Ну нет, ты глянь, нет-нет, ты глянь,
я вправду, Вань!

- Послушай, Зин: не трогай шурина, -
какой ни есть, а он родня!
Сама намазана, прокурена, -
гляди, дождешься у меня!

А чем болтать, взяла бы, Зин,
в антракт сгоняла б в магазин...
Что, не пойдешь? Ну, я один.
Подвинься, Зин!

- Ой, Вань, смотри, какие карлики;
в джерси одеты, не в шевьёт!
На нашей пятой швейной фабрике
такое вряд ли кто пошьёт.

А у тебя, ей-богу, Вань,
ну все друзья - такая рвань,
и пьют всегда в такую рань
такую дрянь!

- Мои друзья - хоть не в болонии,
зато не тащат из семьи!
А гадость пьют из экономии,
хоть поутру, да на свои.

А у тебя самой-то, Зин,
приятель был с завода шин,
так он вообще хлебал бензин, -
ты вспомни, Зин!..

- Ой, Вань, гляди-кось - попугайчики!
Нет, я, ей-богу, закричу!..
А это кто, в короткой маечке?
Я, Вань, такую же хочу.

В конце квартала, правда, Вань,
ты мне такую же сваргань...
Ну что «отстань», всегда «отстань», -
обидно, Вань!

- Уж ты бы лучше помолчала бы:
накрылась премия в квартал!
Кто мне писал на службу жалобы?
Не ты? Да я же их читал!

К тому же, эту майку, Зин,
тебе напяль - позор один,
тебе ж шитья пойдет аршин.
Где деньги, Зин?

- Ой, Вань, умру от акробатиков!
Смотри, как вертится, нахал...
Завцеха наш, товарищ Сатиков,
недавно в клубе так скакал.

А ты придешь домой, Иван,
поешь - и сразу на диван.
Или орешь, когда не пьян.
Ты что, Иван?

- Ты, Зин, на грубость нарываешься,
всё, Зин, обидеть норовишь!
Тут за день так накувыркаешься,
придешь домой - там ты сидишь.

Ну, и меня, конечно, Зин,
сейчас же тянет в магазин,
а там друзья, - ведь я же, Зин,
не пью один!..

- Как, Вань, а Лилька Федосеева,
кассирша из ЦПКиО?
Ты к ней всё лез на новоселии;
она - так очень ничего!

А чем ругаться, лучше, Вань,
поедем в отпуск в Еревань...
Ну что «отстань», опять «отстань»...
Обидно, Вань!
...Ого, однако же, - гимнасточка!
Гляди-ка: ноги на винтах.
У нас в кафе молочном «Ласточка»
официантка может так...

А у тебя подруги, Зин,
всё вяжут шапочки для зим,
от ихних скучных образин
дуреешь, Зин!

*****
КА-РА-ОКЕ

https://www.youtube.com/watch?v=nOE1Ja7EJEk


Рецензии