Красовалась калина. Перевод

На краю села, в долине,
совсем близко возле леса
красовалася калина,
будто дЕвица, из местных.

Из травы ковёр зелёный
ей под ноги расстелился.
Взор  весенний изумлённо
на невесту обратился.

Лепесточки осыпались
и, снежинками, на землю.
Солнце в небе улыбалось,
грело, зову девы внемля.

Завязался плод желанный,
будто шарики на ветках.
Вот сентябрь - краса нагрянул.
Заалела дева с  веток.

Тут октябрь додал багрянца
малым ягодам и листьям.
Пригласил её на танец.
Получила в дар монисто.

Начал падать снег пушистый.
Это дар зимы суровой.
Всё морозно. Всё искристо.
Ждёт весну калина снова.

19.04.18 г.

Красувалася калина
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787645
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

На краю села в долині,
Зовсім близько біля лісу
Красувалася калина,
Мов гулять дівчина вийшла.

Килимом трава зелена
Їй під ноги простелилась,
Навесні, мов наречена
Біло так на світ дивилась.

Осипались пелюсточки
До землі, немов сніжинки,
З неба усміхалось сонце,
Грілася під ним все літо.

Красень вересень нагрянув -
Зашарілась, зчервоніла,
Мабуть в нього закохалась,
Лиш зізнатись не зуміла.

Жовтень ще додав багрянцю
Ягідкам маленьким, листю,
Запросив її до танцю,
Гарне дарував намисто.

Згори падав сніг лапатий,
Як прийшла зима сувора,
А калинонька чекати
Буде весну в гості знову

16.04.18 г.