Присвята деяким поетам

ми зустрілись з тобой на розі
Ти поет чи прозаїк, важливо інше
По бульвару чи по дорозі 
Ми як рівні, та ти був глибше.
І казав, що ти не письменник 
Що до цього ще стільки плисти 
Щоб не тільки у свій щоденник, 
А й за межами рими стригти. 
Римував морфеми, складав цитати, 
Мов зміюк закручував павутинно 
Та такий забитий, Немов крізь грати 
Ти тягнув до мене Свої клітини
Так пиши, а отак не треба
тупотів твій голос немов об стіни
я тобі кричалая хочу неба
хоч шматочок від білого відкусити
настанови закони догми
тексти вилизані до блиску
та чи є за отим невловним
струм живого людського тиску


Рецензии