Вечiрнiй тихий спокiй
Оксамитова хмаринка
Зачепилася за обрій.
Сни чужі спішать навшпиньки
В мій вечірній тихий спокій.
Сонце прОменем останнім
Бік лоскоче у хмаринки,
І тихенько, і печально
Поринає у шпаринку.
Над яскравим дня спектаклем
Обрій вже напнув завісу,
Управляти другим актом
Випливає Повний Місяць.
В голубому сяйві ночі
Затаїлись чорні тіні,
І до витівок охОчі
Сни чужі до мене линуть.
Прилітай МІЙ сон! Скоріше!
Я чужого сну не хочу,
Принеси святе, колишнє
Юне щастя в сяйві ночі.
Чую: феї-чарівниці
В сон тихенько йдуть навшпИньки...
...Колисає Повний Місяць
Оксамитову хмаринку...
03.02.2017
(Опубликовано в сборнике "С кем на край света...)
Свидетельство о публикации №118041606517
Спасибо за наслаждение, полученное от прекрасной ПОЭЗИИ.
С уважением, всегда Ваш Ив.Яр.
Иван Ярославов 14.01.2022 15:50 Заявить о нарушении
Спасибо! Очень рада такому вдохновляющему комментарию.
У нас очень плохая погода, сильный ветер, всё растаяло, хотя гололёд полностью не исчез. В такую погоду и самочувствие "пляшет".
С искренним уважением и наилучшими пожеланиями,
Людмила Киреева-Силенко 16.01.2022 00:50 Заявить о нарушении