Невже весна?.. Елена Каминская

http://www.stihi.ru/2018/03/31/11579

                С Днём рождения, милая Леночка!!!


Оригинал:


Невже весна? І небо світле?
Й промінням сонце не жартує?
Хоч я не пролісок – розквітла!
Ходжу по хаті й молодую…
Та зазираю все у шафи:
Що б одягнути, в що узутись…
Бо ще замало фотографій
(Такі у жіночки «закру’ти»…)
І не знаходжу!!! Ось де горе!!!
Кричу в істериці: «Де милість??!»
А чоловіче у покорі,
Чи більше з ляку: «Що - зносила?..»
А сам відходить все подалі…
Та щось шукає… чи заначку?
І дістає… весь у печалі…
І швидко кидає… і плаче…
Летить! Ловлю! Важкенька доля!
Та як прикрити білу спину?
Це ж гаманець, а в нім – доволі!!!
І десь я зникну…на годину)))
-------
Мужчини, щедрі будьте, добрі,
І пам’ятайте: жінці треба
Не тільки зорі й місяць – з торбу,
А й грошеняток на потреби)),
І ще – цілунки, ніжний дотик,
І слів люб’язних, щоб до діла…
-------
Ой, там, на дні ще є дрібнота!
Бувайте, друзі, полетіііілаааааа….)))



Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Таки весна?.. Весна шальная?!
Лучами солнышко потеет.
Хоть не подснежник, расцвела я!
Хожу по дому молодея.

И всё заглядываю в шкаф я:
Надеть бы что, во что обуться?
Ну, не хватает фотографий
(такие женские «закруты»…)

Не нахожу!.. Какое горе!
Кричу в истерике: «Где милость?!»
Муж отзывается покорно,
А  больше в страхе: «Износилась?!»

А сам отходит, и всё дале…
Он ищет что-то… не заначку?
И достаёт,  весьма в печали,
Бросает быстренько и…плачет…

Летит! Ловлю! Такая доля:
Нет обнажиться полномочий…
Ах, кошелёк! А в нём – довольно,
И я исчезну…на часочек!..

…………

Мужчины, будьте каждый добрым
И знайте: нам не только хлеба,
Не только звёзд и месяц с торбу –
Ещё б и денег на потребу…
Прикосновений нежных к телу
И слов любезных, что по делу…

………....

Ой, там на дне ещё и мелочь!
Друзья, до встречи, полетелааааа!..