Життя

       
   
    Життя буває різне:
    щасливе, дивовижне.
    Із запахом медку,
    із квіткою в садку.
    Із сонечка з заграями,
    і з ніжністю безкраєю.
   
    Буває із кислинкою,
    неначе ти жаринкою
    попечений ві сні.
    Прокинешся - зупинешся.
    Інакше у пітьмі
    згорить світанок ніжності,
    Як ружа у печі.
   
    Життя буває різне.
    Щасливе і капризне,
    Як хвилька у Дніпрі.
    То світиться вночі,
    то раптом потемніє
    І холодом повіє.
 
    Життя, як сонце в небі.
    Зігріє, а далебі
    загляне дивно в очі,
    бо перевірить хоче.
    чи ти уже розтанув
    від спеки, не зів'янув?
    Чи може хуртовина
    Тобі зігнула спину?
   
    Життя буває різне:
    капризне, дивовижне.
    Та я його люблю.
    До болю, до жалю.
    Воно не медом маже.
    Як тато мені каже:
    "З усіми патрохами!"
    З болотом і зірками.

    Воно мене терлує,
    а я його цілую.
    Воно мене мотузить,
    а я кохаю дуже.
    Я завжди пам'ятаю,
    що родом не із Раю.
    Та все ж життя чудове,
    як пісня колискова,
    як мамині обійми,
    як щастя подих дивний!