Лина Костенко. А помнишь...

***
А помнишь, как тогда пришел ты с пристани?
Сады стояли поутру расхристаны.
А под окошком распускались розы,
в траве мерцала искрами роса.
Но ивы свои высушили слезы -
так заливались  иволг голоса.
Весна, как жрица, вся была в гирляндах.
Нам мало было суток впереди.
По крыше над прозрачною верандой
то голуби гуляли, то дожди.

с украинского перевел А.Пустогаров

Ти пам'ятаєш, ти прийшов із пристані.
Такі сади були тоді розхристані.
І вся в гірляндах, як індійська жриця,
весна ряхтіла в іскорках роси.
Плакучі верби не могли журиться,
такі були у іволг голоси!
А під вікном цвіли у нас троянди.
Не вистачало трішечки доби.
А по дашку прозорої веранди
ходили то дощі, то голуби...


Рецензии