Лина Костенко «А мы молчим – поэзия и я»
- перевод Владимира Туленко
А мы молчим – поэзия и я,
Друг другу только вглядываясь в очи.
Она нисколечко не знает про меня,
Ведь век двадцатый знать меня не хочет.
Я не взошла, ведь вброшена в бетон,
Не принялась, морозами вся бита.
Не актуальна, словно камертон,
Что сжат в кулак мохнатого бандита.
*****
Ліна Костенко «Ми мовчимо — поезія і я»
Ми мовчимо — поезія і я.
Ми одна одній дивимось у вічі.
Вона не знає, як моє ім’я, —
мене немає в нашому сторіччі.
Я не зійшла, посіяна в бетон.
Не прийнялась, морозами прибита.
Я недоцільна — наче камертон
у кулаці кошлатого бандита.
Лина Костенко А мы молчим поэзия и я
© Copyright: Владимир Туленко, 2018
Свидетельство о публикации №118040903960
Свидетельство о публикации №118040903960
Рецензии