Цитадель

Мов письмено, яке не знають й вчені,
Цвіль сива вкрила мури височенні
Поточеної часом цитаделі.
Нема і сліду брам й палаців гарних,
Лиш кубла сов та на даху чагарник,
Та у щілинах хижі орхідеї.

Тут не почуєш пісню солов'іну,
Минають навіть привиди руїну
Катованої часом цитаделі.
І сонце палахливо утікає,
Як в небо кажанів злинають зграї,
Що в сутінки зриваються зі стелі.

Навіки щезли в пилової пастці
Й мистецькі твори, і кістки звитяжців
Зґвалтованої часом цитаделі.
Та в глибині під купами каміння
Скарб чарівний пильнує Берегіня —
Хранителька казкової пустелі.

______________
ілюстрація:
пейзаж "Мангуп" художника Леоніда Золотарьова


Рецензии
Ой, но тут я увы... извини!

Ванда Свичевска   05.04.2018 10:59     Заявить о нарушении
Ты ничего не потеряла в данном случае ;-) Просто вычурное описалово, ничего умного)

Серез   05.04.2018 12:09   Заявить о нарушении
пробачте, Вандо, я до автора лише з цим:
"Навіки щезли в пилової пастці"

крім питання, можлива й відповідь:
в порохнявій пастці;
а цю записку видалити

Зозуля Юрий Павлович   05.04.2018 16:43   Заявить о нарушении
Дякую, Юрію, Ви часто виручаєте. А чим пилова пастка не подобається?

Серез   06.04.2018 15:40   Заявить о нарушении
якщо там "пиловій" - то це ще зрозумій: а я не надто...
та й прочиталася мені чомусь не "пилова пастка"...
але вже щасти обом візаві, та мені вкупі!

Зозуля Юрий Павлович   06.04.2018 15:46   Заявить о нарушении
Щай щастить!

Серез   07.04.2018 11:12   Заявить о нарушении