***

П’ятий рік...
Моя країна п’ятий рік дивиться надрейтинговий серіал під назвою «Україна понад усе», і намагається витирати зовсім не екранну кров хусткою просякнутою сльозами...
Кров з розірваних усвідомленням власної нікомунепотрібності ран...
Сльозами, що виплакані над тисячами могил молодих людей, які щиро вірили у можливість зупинити цю кров...
Молодих людей з сплюндрованого такою очікуваною у її незалежності державою покоління...
Державою, що, як виявилося, ніколи не мала на меті благополуччя всіх верств свого населення, пазячи лише тих мерзотників, які, вигідно обмінявши совість на багатство, перерізали будь-які комунікації між владою і народом...
Народом, який вже п’ятий рік ніяк не може зрозуміти, що в кінці цього трагічного серіалу вб’ють саме його...
Змініть картинку. Перестаньте спілкуватися з тими, хто п’є ваше життя. Іх не треба боятися чи знищувати, іх треба примусити спілкуватися виключно між собою, і володіти лише один одним. Саме так вони і щезнуть, перекушуючи горлянку своїм відображенням...