Як лемент безголосий проковтнути,
що ди'хання зціпив поміж груде'й?
Ні бачити не хочеться, ні чути
непри'язнь ворожу між людей!
До відчаю аж, встидно визнавати,
що й ти - не кращий, бо - один із них.
Чи варто ли'ця лю'дяні втрачати,
щоб по'тім душам сплачувати гріх?!
Якщо не перстанемо грішити, -
в безпу'ття заведе' дорога ця
і можуть постраждати наші діти.
Навіщо далі гнівати Творця?
Усе погане хай піде' на мливо.
Усе, що добре - множиться в серцях...
Лише із Богом житимем щасливо:
й тут - тимчасово, й вічно - в Небесах...
Добра' і миру, злагоди споруду
будуймо в своїх душах відтепер,
шоб не чинив Господь нащадкам Су'ду,
щоб зо'всім людський Рід з Землі не стер!
Лишень л ю б о в недоліки лікує,
пом"якшить Божий гнів л ю б о в лишень,
вона і від жорстокості врятує,
й зустріне Світ Нової ери День...
01/04/18/
лишень любов на укр. яз
© Copyright: Любонька, 2018
Свидетельство о публикации №118040400240
Свидетельство о публикации №118040400240
Рецензии