Сонет 10


Скрізь чуєш лихо –  а душа сміється,
Їй з чорних хмар цих тільки б пити й пить.
І розум від нещастя  не вжахнеться,
А силою новою закипить.
В цей день – усяку, найстрашнішу кару –
З відкритим зустрічатимеш лицем,
Сам кинешся під вибухи, під хмари,
Напоєні отруєним свинцем.
Вогонь палає –  нічим загасити,
Скінчилась гра –  та нікуди піти,
І тільки залишається просити
Останнього притулку в самоти, – 

Куди вже зарікався повернутись.
Покинуть все…спочить на дні…забутись…


Рецензии
Рецензия на <<Сонет 10>>

Горе рядом, а мы смеёмся, а как хата сгорит, так некуда идти.

С уважением.Владимир.

Владимир Пятков2   25.07.2018 12:06     Заявить о нарушении
Надеюсь, она не сгорит.
А если сгорит - я знаю, куда пойду.

Надежда Медведовская   25.07.2018 13:34   Заявить о нарушении
Надежда!Это в жизни самое главное.Знать и верить в друзей.Владимир.

Владимир Пятков2   25.07.2018 19:37   Заявить о нарушении