Уривки з ранн х поем

     Уривок
     з поеми «Деміург. Со-вість душ»:

    Мати:
   (доні)

Вдягни–но, доню,
щось гарненьке –
голубеньке,
і йди на сонечко,
щоб серце веселеньке
задихало,
і добрий
теплий вітер
обволікав і виціловував,
привітний,
як повну щастя
і гудіння
вітку.

1989

     Уривок
     з поеми «Деміург. Со-вість душ»:

       Незнаний поет:

Це кому більша, кому менша вість.
Хто мене здумав –
здав екзамен хто він,
Не сходячи з своїх огненних місць.

Я іду сам – і рухається  в с е.
Не знаючи себе – як всіх навчати?
Не володіючи собою – керувати?
Замість, щоб час
ниттям минулим шити –
Знайдете нить ясну, мій дух несе.
Та  в с е  находить мені шати
з нових див, –
Кохайтесь в небі,
щоб мій стовп не полишив.

1989

      Уривок
      з поеми «Деміург. Со-вість душ»:


            Незнаний поет:
.............................
Як  в с е  єдино найчуткішу душу бгає, –
Душе людська, та хто про тебе дбає! –
І так, як мною водить провидіння,
Кажу:
Всевіт – золотисте волосся, дехто спить
на червоному й чорному
бархаті.

І в наших душах – перебродження і воля! –
До них любові вірні вогнеконі
          і чистота –
Народиться один великий птах
літань всевидіння природи, –
я переслідував його, він кинув вогнепіря-слово,
В с е  з нього витиснув,
для чого моє серце розбив у музику,
Се – музика несеться
по душах неба і землі, переливається,
палає, –
Не зменшуйте напору, не уступіть свого єства
можливостям несправжнім!

1989

       Уривок
       з поеми «Деміург. Со-вість душ»:


           Невідомий:
(співає зі святістю молодості)

«Не вір року і рокам,
Не вір віку і вікам,
Ні яві, ні до-яві –
Перевдягненій траві ,–

Хто косить іде – не стеж,
В іншій масці – одне й те ж, –
Вір своїй душі живій –
Молотінню

    (слухає)

        не підвий,
Іди і запитуй: "Хто живий?"

(продовжує співати)
    «Є хто живий?»

1989

        Уривок
        з поеми «Всевидіння блаженство – центр»:

Кохана!

довкола тебе жовтоокий острів –
і він факає мені в голову і в груди,
а холод виру
крижаної тьми людей
не піднесе їх навіть подивитись,
як прилітає яснобачення – 
                безсмертя
на сонячних квітує островах

1988

      Уривок
      з поеми «Безсмертя»

Всесвіт – золотисте волосся
дехто спить на червоному
й чорному бархаті

вибухає –
тяжіє чи легшає кров?
і від серця – кола
як співатиме зірка у серці чорну аорту
 і гілку

1984