Душа в росi я, пожалей себя!

Я несла свою(ль?-К.Я.) Беду
По весеннему по льду.
Подломился лёд - душа оборвалося,
Камнем под воду пошла,
А Беда, хоть тяжела, -
А за острые края задержалася.

И Беда с того вот дня
Ищет по свету меня.
Слухи ходят вместе с ней с Кривотолками.
А что я не умерла, знала голая ветла.
Да ещё перепела с перепёлками...
                В.С.Высоцкий."Беда".

"...В гай зелений журавлиною весною
Я понесла своє серце скрипалю...

...Йшла до нього, наче місячна царівна,
Йшла до нього, як до березня весна.
И не знала, що та музика чарівна
На для мене, а для іншої луна..."
           Пісня "Чарівна скрипка".


Рецензии