На севере диком
Стоит одиноко сосна.
М.Лермонтов
...А ще у сусідах я маю смереку.
Її посадила собі під вікном.
Та бачу,сумує вона,не росте,лише спека
Катує нещадно її цим південним теплом.
І мріє вона,що одного світанку
Візьму обережно її й понесу,
Туди,де тумани стоять спозаранку,
Де дні вистилають прозору росу.
Де пахощі трав,де чорниці намисто,
Де річка гірська затопила лани.
Де сонце не палить,і ніжно барвисто
Веселки все небо у цвіт одягли.
Де сіна стоги,мов свічки височіють,
Де обрій закутий в кайдани Карпат.
Де стогне трембіта й немов сповіщає:
"Нема вороття,не повернеш назад."
Смерека
© Copyright: Анжела Иванова 5, 2018
Свидетельство о публикации №118032711484
Свидетельство о публикации №118032711484
Рецензии
