Мов гостре лезо твоя відсутність.
Усі інші,на кого натикаюсь,
Загострюють його ще більше.
Посміхаючись їм,думаю про тебе.
Наче все добре.Насправді все гірще й гірше.
Траплялось,вночі зазираю на зорі.
Що світять чарівно,яскраво-прозорі.
В них бачу тебе.І радію,радію.
Ти мій пластилин.Виліплю з нього мрію.
Твоя в дсутн сть
© Copyright: Анжела Иванова 5, 2018
Свидетельство о публикации №118032607455
Свидетельство о публикации №118032607455
Рецензии