Стара хатина край села

                Старенька хата вікном плаче,
                Перекосившись край села,
                Над нею чорний ворон кряче
                Вся бур"янищем обросла

                Чому ти плачеш рідна хато?
                І що приснилося тобі?
                Скажи мені-я хочу знати
                Чому ти вся в тяжкій журбі?

                Може, якась небесна сила
                На дах упала твій старий?
                Вікна і двері покосила
                Змінивши образ твій святий

                Дивилась хата із докором
                Через вікониці пусті,
                А час іі життя спотвопив,
                Залишивши на самоті.

                Із жалем я дивитись мушу,
                На ту хатину край села,
                ІІ самітність ятрить душу,
                Вона ж щасливою була
                Старенька хата в вікна плаче,
                Перекосившись край села,
                Забрвби хто іі під дачу
                Вона б ще довго прожила