Так бентежать сни
Де синє небо? Жовте жито?
Моя земля стомилась від війни,
Так рясно кровію синів своїх полита.
Не чутно дзюркотіння від струмків.
Зате так чути, як чвірінькнуть кулі.
І занедбають від ворожої руки
Лани та доли,і ліси понурі.
Мені так прикро бачити все те,
У час, коли і я чекав весни.
Десь, у минулому, земля моя цвіте.
Останнім часом, так бентежать сни.
Свидетельство о публикации №118032208101