Яблони созрели

Максим Рыльский

Яблони созрели – без стыда зарделись!
Мы с тобой ступаем тропкою в саду.
Ты меня до края проведёшь, надеюсь,
Если ухожу я, больше не приду.

Так любовь созрела под сияньем солнца,
Что её сорвали в радости уста,-
И теперь играет музыка на донце
Сердца, словно ветка яблонева та.

Эх, поля желтеют, и синеет небо,
Пахарь еле виден – в поле маячок.
Поцелуй последний долгожданным не был –
В жажде расставанья как любви глоток.

Максим Рильський

ЯБЛУКА ДОСПІЛИ, ЯБЛУКА ЧЕРВОНІ

Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду.

Вже любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста,—
А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота.

Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
Плугатар у полі ледве маячить-
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.