Памяти Лилианны Сашиной - Змилуйся!..

Стихи  20 марта 2008 17:46:18  http://h.ua/story/89793/


Автор: Лилианна Сашина   


Смилуйся!..


Сбереги его, Боже! Смилуйся...

Всё отдам: и стихи, и дом...

В ломкой мысли молитв с папируса

Суть всего нахожу с трудом...

Пальцы - в дрожь, а заря - в неистовство...

В пламенеющем витраже

Не найду огня... Дай хоть искорку,

Чтоб Очаг от неё разжечь...

Сбереги его, Боже! Смилуйся!

Забери и стихи, и свет...

Сколько вёсен с той встречи минуло! -

Оказалось, всего лишь две...

Нам разлука грозила пропастью

Ты от пропасти, Боже, спас!..

Уходили Твоими тропами

 В обезумевший листопад...

Обнимает мне грусть осенняя,

По-змеиному, грудь кольцом...

Боль-тревогу ли ночь посеяла,

Зеркала ли мои с кривцой?..

Бродит страх еле слышной поступью...

О любимом тебя молю:

Сбереги его, слышишь, Господи?..

За стихи и за жизнь мою...



Стихи  21 мая 2008 17:38:00  http://h.ua/story/99951/


Автор: Лилианна Сашина   


Змилуйся!.. (В перекладі Петра Корнійчука)


Змилуйся!..

(В перекладі Петра Корнійчука)

Борони його, Боже! Змилуйся...
Все віддам: і вірші, і дім...
І молитви - крихти на милицях:
Майже суть усіх жебраків.
Пальців дріб, а зоря пригнічена
В полум’яності вітражів.
Де вогонь? Дай іскринку лічену,
Щоб багаття спалах - душі.
Борони його, Боже! Змилуйся!
Забери у віршів тепло.
Скільки весен уже пролилося!
Тільки дві їх, на жаль, було.
Нам розлучення - хрест над прірвою...
Порятунком завжди карай!
На твоїх шляхах, Боже, віримо
В листопадовий тихий рай.
Огортаюся сумом осені,
По-зміїному, як кільцем.
Біль-тривогу чи ніч розносила,
Дзеркала - терновим вінцем?
Бродить страх непомітним поступом...
За коханого серце б’є!
Борони його, чуєш, Господи...
За вірші та життя моє.

 



*****

 

Лилианна Сашина :: "Смилуйся!.."

http://h.ua/story/89793/