До Воскрес ння Христового

       Простота Христова

До вищих можна дотикнутись тільки серцем
не говоріть при вищих в духові мовчіть
і їхнє благо й світло перейде все
 на вас
більше учиться цьому
 не учіть.


Ця справа вас переінакшить і зцілить
до Бога прийде дотикнутись після того
 бо буде чим вмістить повноту Бога
за одну мить.
Отож – збагніть:
 раз Дух Святий сказав дерзати –
дерзайте в богомисленні, не оглядайтесь!!
а як мовчати – то мовчіть.


Спостерігайте: от не в свій час заговорили –
 і справді вище нижчим затемнили...
Відтак з трудом затискую найодкровеннішого вірша
 і це – найважливіше

1999

           Жити серцем

Суд серцю!

Лиски слід у очеретах...
Рожев цвіт на яблунях...
все і в усе
Упевнені, що любов’ю живете?
Господи, а що світ трясе?
Господи, змалюсь, останнім
найменшим
та я люблю Тебе і твоє – серцем
то я не влажу ні в яке ессе!


Роби, Боже:
чи Ти не бачиш
що в усьому світі
правління – « з привітом»
бо в голові усе...


Були б всередині слізки
в Людині –
моє розуміли б «приватні»
дуб-дерево
ще й трухно-вата


Підірвати до щастя –
мерзле це?
Диявол-холод затуляє –
стати в Сонце-Христа Лице...
В ХІХ-м віці остання жінка
якась жінка знала
що є це –
жити серцем...

17.03.2008

      Світ поділився: за Христа –
      й проти Христа

В перстах Христа
послушне я перо.
І світу цьому я не до вподоби.
Холодний яр, а я ношу добро:
тож або холод,
або – Огнем – його угроблю…

Два рази Син
водив мій дух в Світло Отця.
Діткалась Тройця –
світ Її не вартий!..
Даремне серце, що –
без Божого Лиця,
Даремне все без Духа –
бита карта…

Намарний всяк без Богородиці –
                Вона
одна вершин Цариця, і не буде (!)
більш іншої: Авви-Отця одна
предвибрана з усіх;
змій – є і буде людям…


В перстах Христа
послушне я перо.
І світу цей огонь не до вподоби:
бо я несу Христа Огонь-добро.
Тож або світ мене –
або Жона, що в Сонці, світ сподобить…

15.01.2004

       Сльози з серця

1

Я єсть дерзальник буть щасливим —
Й молодіти...
Не сирість світу —
А храм над світом
         Бог втягне!
Відмолодити!

2

Я ж Баха не достойний, люди,
Якщо
мене на сто літ не забудуть.
Мов Боже молоко — усій закислості!
Я Божа стислість!
Хоч безмір покропляю
           Їй в фарватері:
І не вгодив святій і Божій Матері —
Коли, сказавши «Ігор», — не здригатимуть-
ся.
Бо не вгодив і Богу, значить,
Мов би до слів
         без слів надривно плачуть
Коли приходить вечоровая мелодія
Мене розчленувати мов колодія


Славив любов, а совість я будив? — мов Нату? —
Тому мене — не проклинатимуть!
Не загребуть до спільної могили
Вапном не напоять
мов Моцартові жили…
Якщо серце моє —
не розпинати

13.09.2012