Як би я могла покохати тебе до нестями,
Я б вірші писала частіше, але все частіше сумні.
Тому що кохання,скоріше було б невзаємне,
А це вже давно, вже давно не потрібно мені.
Як би я могла покохати тебе до нестями,
В душі моїй морем троянди, мов хвилі квіли.
І я розквіла б з ними зовні так само.
Конвалії в нашім садку усміхнулись мені.
Як би я могла покохати тебе до нестями,
Але вже занадто багато тих самих "як би".
І саме тому це кохяння і все ще не з нами,
А ми вже не друззі, та поки що не вороги.
Як би... укр. яз
© Copyright: Дарья Владимировна Литвиненко, 2018
Свидетельство о публикации №118032003929
Свидетельство о публикации №118032003929
Рецензии