Володимиру
Він бачить з вікна Дніпро. Дніпро – із вікна. Так дивно.
І люди – крапки і коми, і цяточки – вздовж Дніпра.
Він бачить Дніпро щодня – як вічну просту картину.
Підходить вночі до вікон – і серденько завмира.
Він бачить: понад Дніпром блакитніють хвилі неба,
а там – між Дніпром і небом – за обрій летить земля.
Дивитися на Дніпро – у кожного з нас потреба.
У кожному прокидається захвату янголя.
Він дивиться на Дніпро, і очі палають щастям.
І хочеться дарувати по світі усім добро.
І інколи відчуває у відповідь, як причастя,
що з усмішкою у нього вдивляється сам Дніпро.
Вiн бачить з вiкна Днiпро. Днiпро - iз вiкна...
© Copyright: Миклош Форма, 2018
Свидетельство о публикации №118032002504
Свидетельство о публикации №118032002504
Рецензии
Дивитися на Дніпро у кожного з нас потреба - твки так, влучно, гарні вірші у Вас, я через Ф-бук зайшла, буду Вас читати
Anitra 19.04.2018 08:53 • Заявить о нарушении
Anitra 19.04.2018 08:53 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.