Я поруч, нехай ти і не бачиш.
За світлом тим я зовсім непомітний.
О, моя рідна… Скажи, чому ти плачеш?
Чому тремтить увесь твій стан такий тендітний?
Чому сумна ти цього сонячного дня?
Куди поділась твоя радість нескінченна?
Невже сумною тепер будеш все життя?
Така божественна, така блаженна…
Не стійте, янголи! Даруйте їй натхнення,
Щоб знову посмішка осяяла обличчя.
Я все віддам, даруйте їй прощення.
Заради неї я піду до потойбіччя.
Я поруч, рідна! Зараз і назавжди.
Зітри з обличчя свого сльози ти гіркі.
О, моя мила… Не ховатиму я правди:
Якщо я небо, ти на нім - зірки.
Я поруч, нехай ти не бачиш
© Copyright: Андрей Криворучко, 2018
Свидетельство о публикации №118031309271
Свидетельство о публикации №118031309271
Рецензии
