Не лiтають грiшнi

Дивлюсь я на небо
Та тихо зітхаю.
Чому я, як птаха,
В блакить не літаю?
В мить відповідь з неба,
Я чую, луна, -
«Грішити не треба,
Ось в чому вина.
Вагою любому
Стають ті гріхи,
І липнуть, при тому,
Мов ті реп’яхи.
Ти іншій людині
Злоби не вчиняй,
Слабкому, дитині
Завжди пособляй.
Та думкою, помислом
Теж не гріши.
Тоді, Божим промислом,
Краще душі.
Надав Бог життя,
Тож, пристойно живи,
В гріху каяття
Ти душею сприйми».
І знову на небо
З землі я дивлюсь,
Я чую потребу,
Піду помолюсь. 10.03.2018г.


Рецензии
Молитвой зігріюсь,
Упав на коліна,
Пробач мені, Боже,
В усьому я винна.

Спасибо Вам, Василий, прекрасное стихотворение!
Благодать по грехам нашим отходит. Вот и не летаем.)
Спаси Вас Господь!!!
С поклоном,

Надежда Доронина 8   04.09.2018 20:55     Заявить о нарушении
Надежда(какое имя!),ещё раз Вам спасибо за прочтение,понимание и отклик. Вы меня поразили. Я думал поймёте с трудом,но рад,что ошибся. Благо дарю. С ув КВН

Василий Касьяненко   04.09.2018 20:37   Заявить о нарушении