Де ж воно, кохання навза м?..

(Фантазії, дивлячись на картинку)

Чому ж кохання навзаєм немає, -
До неї з почуттям, а от вона.., -
Й хто ж той, що її палко обіймає?.. -
Невесело щось почалась весна, -

Невжеж - таки даремно сподівався? -
До серця, ой, припала ж мені як,
У щирості своїй не сумнівався.., -
В обличчя сміх.., - і сум в очах, й коньяк...

Ах, карі очі.., із самої школи, -
В одному класі десять років, ось.. -
"Тільки її, нікого більш й ніколи..," -
Так, мріялось, але не відбулось...

Жіноче свято.., - в подарунок - квіти,
Оті от проліски, - сам відшукав, -
І знов сарказм.., - та скільки вже ж терпіти?! -
Що так образливо, й не припускав:

Мовляв, знов ти? - Якийсь дивакуватий.., -
Та відчепися, скільки ж раз казать!.. -
Любові голки.., - в чому ж винуватий..,
Ой, як складний той вузол розв'язать?!

Авжеж, кохання навзаєм немає,
У чому я вже впевнився, на жаль... -
Хтось може Птаха Щастя і спіймає,
Але мені не радість, а печаль.., -

Думок пессимістичних не ховаю,
Тож, мабуть доля склалася така...
Ще коньяку із пляшки наливаю, -
Розрада.., й не здригається рука.., -

Так, до чарчини став щось дуже схильний,
У чому й сам собі я зізнаюсь.., -
Все, припиняю: зможу - таки, сильний.., -
Невпевеність.., - як чесно, то боюсь...

Цирульник Андрій