Я безмежно довіряю
Свому любому, однак
Часом все ж перевіряю,
Як сумує холостяк.
Бо в майбутньої дружини,
Статус вельми ненадійний,
Це - як вірити, що взимку,
Буде сонячно постійно.
Тож - загострюю увагу,
І обстежую дрібниці,
Де сліди мякеньких лапок
Не зачистили дівиці.
Відпрацьовую методу
Несподіваного вриву,
Коли мій коханий вдома,
Та замовчує зрадливо.
Зявлюсь, як він занедужа,
Наче сніг посеред літа,
З перевіркою зі служби
Що не може потерпіти.
Тож довіра - в нас взаємна,
І оголена відкритість.
Лиш тому, що у взаєминах
Важливішою є пильність.
Дов ра
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118031310163
Свидетельство о публикации №118031310163
Рецензии