Тарасу Шевченко

               
Тарасе,  дзвоне  наш,  твоя  нелегка  доля
Долала  мужністю  і  біди  і  гріхи.
В  відвертості  твоїй  ти  не  боявсь  нікого,
І  правдою  палив  всю  нечисть  навкруги.
Крізь  серце  пропускав  чужу  біду  і  долю,
Ти чув  і  бачив  все. Вони  в  тобі  жили.
І  в  творах  розкривав  недоліки  і  горе
Скорботної,  безжальної  пори.
Любив!  Писав  свій  край.  Гарячою  душою 
Ти  вболівав  за  землю- матінку  свою,
І  вірив  у  добро,  її  щасливу  долю,
Для  цього  жив,  творив ,  всім  ворогам  назло.
Твоя  поезія  і  проза – невмирущі.
Їх  знають  в  нашій  і  далекій  стороні,
Живе  в  них  віра  і  любов  цілюща,
Бажання  щастя  і  добра  понад  усе.
Тарасе,   дзвоне  наш,  Твій  голос не замовкне.
Бо  всі твої  думки живуть, й болять у нас.
І хоч не з нами ти,  але  зв’язок  між  нами,
Небачено  існує,  при згадках,  кожний  раз.


Рецензии
"...Бо всі твої думки живуть, й болять у нас..."
Да, действительно, все богоборческие и националистические идеи Тараса Шевченко живут, болят и до сих пор терзают Украину...
Пора определиться, что для нас дороже:
Поэта красное словцо иль правда божья?

Олег Скобелев   23.07.2018 09:54     Заявить о нарушении