рецензия на Нехватка М. Постернак на укр. яз

Любонька
Не беруся судити
о властивостях Божих...
Океан зрозуміти
чи навряд рі'ки зможуть.
І якщо у людині
спо'кою вже немає,
їй, напевне що, бідній,
Бога не вистачає.

У незваній любові,
у коханні непроханім
на нестепрнії болі
жи'ли наче намотані.
Навіть не приголомшені
пристрастю сторожили,
сиві, мов припорошені,
щастя так й не зустріли.

Не шукаючи зрад твоїх,
псом зализую рани.
Нюх собачий в мене на них:
в за'сідці - ветерани.
Не в пророка закохана,
миєш но'ги не то'му.
При свічка'х, вся сполохана,
молиш, сховавши втому.

І у кубку бездоннім
задоволень гріховних,
і у рубці безбожній
ми - каліки духовні.
І якщо в душах наших
є неспокій... тривога,
то немає в пропащих
них присутності Бога.


© Copyright: Любонька, 2018
Свидетельство о публикации №118031211883
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Любонька
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Любонька