Я б не почула солов’їний спів,
Якби тебе так щиро не кохала,
Червоні маки в коси заплітала,
Дзюрчання від прозорих ручаїв.
І не відчула шелест вітерка,
Любов моя легка і неминуча,
Як сходить сонце на високій кручі,
Щоб обійняти зелень килимка.
Я б не побачила яскравий зорепад,
Бажання заповітне осяйнуло,
Віддлунням десь торкне моє минуле,
Стискаючи в долонях виноград.
Якби тебе так щиро не кохала!
© Copyright: Юлия Языкова Степко, 2018
Свидетельство о публикации №118031211876
Свидетельство о публикации №118031211876
Рецензии
