Під стелю злетіли би сивим димом,
От тільки ми трохи не того змісту.
У нас необмежно життя перелИло
чогось не того. Тільки стало би хисту
Переналаштувати на іншу хвилю,
На інший приймач зі старого, розбитого.
Куди лаштувати? На пройдені милі,
До вбитого дому, плющем оповитого.
У завжди забитих буденних квартирах
Засіли розмазані милом портрети.
В буденних кімнатах, де навіки сиро,
Посеред шпалер і речей подертих
Ми знову удвох сидимо і чекаєм,
Коли нас покличе голосом тихим
На звичну розмову з цигаркою й чаєм
Просте і небажане спільне лихо.
12.03.2018
Сивим димом
© Copyright: Анеля Венечкина, 2018
Свидетельство о публикации №118031211793
Свидетельство о публикации №118031211793
Рецензии