Вих д

                Вихід
                Поема

1

Відмиє Бах
а я кладу лиш крихту
і відведе до виходу
і рихту
Поезія — високим заручать
і стрімко Бог — свою печать
                високості!

Як і Христос: не хочу
там звучать
де Бог не хоче
там де серцем
дрягло-крихким —
застудженеє...

й не летять
і не живуть
і в здивуваннях не мовчать!
От якби стихло

2

Чи мертвий — чи живий
хто є:
небесний — чи земний?
Є
Музика
як вишній Бах:
страда! як світові
не по зубах...
 
Від вишніх і для вишніх збудувань
виллявся цільно із Огня
світла апостол!
Огненним серцем написав —
огненним серцем і читай
і все там просто.
Та серцем в Богові не творять! —
як музика,
так, як Павло
і вишній Бах!
і як Любов свята
в таких словах!!
І куди ж котиться  у с е ...
і до якого горя?
Кому крізь серце
це
Христос говорить?

3

І що так капає
що то є капельниця
над загалом...
Бо то у мені ви
є Бога матер’ялом.
І вириває мене йти до раю —
так вишнєє моє
кружляє!

Ви розташовуйтесь
бо Гад* сміється
із імли:
й iPad
сміється —
де учора ще були...
вчора всі розташовані,
влаштовані були, —
й мов вилущенії...
Навіть слідів немає!

Які там блохи націй? —
то варіації!

Безсмертная краса
в апостолі Павлі перебуває!

У Божій Матері —
в безсмертя відбуваю.

4

Чим дихаю я?
Чим дихаю —
і моя думка Бога
досягає?

І серцем — Космос
в ніс я виганяю!
Чим дихаю!!
Нить красна —
Аріадни нить?
За що мене ще Божим
називають?!
Не знаю.
Бог є Христос,
не пікніть, ви!
бо я якраз вдихаю!


Потуги, Боже!
Ти дай — потуг!

я не згасаю:
 
світ лається...
й мов розтягається
хто не помер — той хворий
хто не хворіє — лаються!..
і все донизу
оповзає...

Та пружний Бог!! —
бо добрі є!
ці ангели...
допомагають

Тож помолімось ангелам!
всі-всі.
Не ангел, — тип!
подайте «цьому типу»! —
Художника якщо не стане —
в цьому типі —
вам буде глина...
ось оця... під липами!


Що й ангел глипа.
Його —
не мучмо!
Сказано
не мучити й скотини
не те що вже людину:
пробилася крізь скот...
чи ангела.

Боже! чим дихаю!!
аж Сонце-серце знемагає!!
Стайні!
що в Авгія —
палають?!

5

Мерзовиськам СРСР — немає мір!
занепадаючій від духів зла Росії — також!!
 
Кати Освенцима! — кати з Москви!!
Гріх безкультурності!

Село із-під села!!
Гріх зла: майже зреклись Христа!!!

Защурились? — заскалило (!) —
щурі-бандити!!
Без совісті ви!!

6

Відмиє Бах —
а я
кладу що крихта
і відведе до Виходу
і рихту
Поезія! — високе заручать!
А стрімко Бог — свою печать!!
Бог-Слово діє,
слово вміє.

7

Мовчать.
Вихід — Христос —
й серце радіє!!!

1.02.2014, початок Підготовчого...

* Вавилонський божок примарного «щастя»