И мыслью я останусь приворотною. Лидия Скрипка

"Я думкою лишуся приворотною"

Пташиною малою безтурботною
На мить впурхну в твої тривожні сни.
І думкою лишуся приворотною,
Знай, не надовго, ледве до весни.
Я стану тінню, Музою, наснагою,
Могутнім оберегом від біди.
У серці буду ніжною розвагою,
Скрізь світла залишатиму сліди.
 ____________________

Рік проживеш у мирі, в творчій радості,
Подякуєш Всевишньому за все.
Відтак назад без зайвої парадності
 Мої думки пташина віднесе.
Душа вернеться щастям переповнена
 В весняний сад на вічне забуття.
А ти крізь роки пронесеш, я впевнена,
Оцей найкращий епізод життя.
-------------------------------
«И мыслью я останусь приворотною» Лидия Скрипка

Я птицей малою, пичугой беззаботною
На миг впорхну в твои больные сны.
И мыслью я останусь приворотною,
Знай, ненадолго, только до весны.

Я стану тенью, Музой вдохновляющей,
Могучим оберегом от беды,
И в сердце буду верной направляющей:
Сквозь мрак едва видны мои следы.

Год проживёшь ты в мире, как и в радости,
И Господа ты возблагодаришь
За всё. Без лишней нам двоим парадности
Пичуга мысль мою взнесёт до крыш.

Душа вернётся, счастьем переполнена,
В весенний сад, чтоб там навеки жить.
А ты сквозь годы пронесёшь - напомню я -
Вот этот миг, что нам не возвратить. (11.03.2018)