55. Размышления у памятника Шевченко в Ялте

Блакитне небо, жовті квіти.
На півдні - начебто в раю.
Тарас!
Твої незграбні діти
Забули заповідь твою.

Стоїш похмурий, у тривозі
За все спаплюжене життя.
Ми заблукали по дорозі,
І в нас немає каяття.

То ж Україна волю має,
І кожний сам собі є пан!
А хто ж в істерику впадає
І ненавидить росіян?

Хай смуток твій розвіє вітер
І збереже від всіх оман...
Несуть, несуть Тарасу квіти!
Єдиний він для всіх слов"ян.
5.03.2018


Рецензии
К Тарасу часто прихожу, гуляю в сквере. Он всегда с цветами в руках.Люблю его стихи. По ним училась украинскому языку.Стихотворение понравилось. Творческих успехов.

Велижанина Галина   01.04.2018 18:36     Заявить о нарушении