Було - дуже мені гірко
Бути вірною тобі,
Це як в небі - одна зірка,
Як самотність у юрбі.
Та коли дізналась, любий,
Що не перша й не остання,
Що ти можеш приголубить,
Не одне за ніч кохання.
Стало легше - мені жити -
Бо із мого боку - зрада,
Як подушка з пуху збита,
На два боки - по дві правди.
Із одного - притулюся
Личком - ніжно поцілую,
А із іншого - журюся,
Що для тебе лиш існую...
Ти - півмісяцем рогатим
Світиш ясно між світил,
Я ж з-за хмари - як в пенатах,
Нові роги ставлю, милий.
Тож - ти будеш завжди сяять,
Наче місяць молодий,
Я ж тобі - заприсягаюсь
Дужче всіх тебе любити.
Зрада
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118030908632
Свидетельство о публикации №118030908632
Рецензии