Від порога до порога -
Я рахую кілька кроків,
Та не думав, що для Бога -
Я загублюсь ненароком.
Не скажу, що дуже важко,
Від одного й до пяти,
Рахувати без промашки -
Пересиливши страхи.
Гірше, звісно, рахувати
Від пяти і до нуля,
Зі спини - не розібрати,
Де кінчається стіна.
Бо коли вперед рахуєш,
Завжди впевнено і ясно,
А коли назад задкуєш,
То блукаєш, наче в казці.
І вперед завжди виходить,
Менше кроків, ніж назад...
Якщо чесно - не виходить
З мене мудростей Сократ.
Хоч - й теорію придумав,
Я засліплених речей,
Що людину в собі гублять,
Якщо йтиме без очей.
Дурень-1
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118030906844
Свидетельство о публикации №118030906844
Рецензии