Може це сама остання надiя,
На почуття, або щось типу цього .
Серце знову тихенько радiє,
Вiд погляду стине i млiє вiд нього.
Важко, напевно, завжди вибирати.
Люди від вибору тяжко хворіють.
Та тільки сили нема тебе взяти,
Нічь наступає, в очах вечоріє.
Нехай в тебе буде хтось ближчий за мене,
Я зовсім не хочу тобі заважати.
Та час так біжить. І біжить він шалено,
А ти будеш вічно мене пам'ятати.
Бо, може, ти - сама остання надія.
Змінивши думки, ти зникаєш на віки.
В тобі моя світла, закохана мрія,
Я це розумію, закривши повіки.
Надiя
© Copyright: Ирина Янович, 2018
Свидетельство о публикации №118030910814
Свидетельство о публикации №118030910814
Рецензии