На дворі вересень, темніє вже швиденько,
Жовтіють вже дерева де не де,
І в ранці вже до сонця холодненько,
Туман зрання тенетами пряде,
Трава навколо менше зеленіє,
В ній більше жовтого й сухого небуття,
Останком літо сонечку радіє,
Висловлює надію на життя,
Холодною дощик водою кида,
На те що зеленіє при землі,
Насупились красоти краєвида,
Мчать темних хмар загони чи малі,
Життя навколо притиха швиденько,
Скида вбрання готуючись до сну,
Розкидає насіннячко тихенько,
Ховаючи надію на весну,
Біжить буграми перекотиполе,
Ним грається холодний вітерець,
Все до зими готується навколо,
Приходить літнім радощам кінець.
Вересень
© Copyright: Андрей Андреевич Луговой, 2018
Свидетельство о публикации №118030807043
Свидетельство о публикации №118030807043
Рецензии