І знову сум,душа щемить,
І лине в ту щасливу мить,
Куди немає вороття.
Там запах сіна і кутя,
І ми з сестричкою малі,
Там всі щасливі ,всі живі
Знов бачу диво я здаля,
Як батько з садом розмовля,
Як гладить вишню і горіх,
Сміється сонце з понад стріх.
Матуся хату чепурить,
Та так ,як звичай наш велить,
Все робить тихо,з молитвАми,
Рушник кладе над образАми,
Обрус на сіно й три свічі,
Бабуся вносить калачі,
З покуття дивиться дідух,
Він єдність роду,міць і дух.
Ми поглядаємо в вікно,
Зорю чекаємо давно,
Навколо чар і дивина,
І невимовна таїна.
Усе те пам"ять воскреша,
Тріпоче серце мов пташа,
Сльоза тече,душа щемить,
Нема дороги в світлу мить. 12/20/2017
Знов бачу диво я здаля
© Copyright: Мария Круль, 2018
Свидетельство о публикации №118030801385
Свидетельство о публикации №118030801385
Рецензии
